Україна відноситься до тих країн, в яких застосування сурогатного материнства і донорства ооцитів (яйцеклітин) повністю законно. Дане питання регулює цілий ряд нормативно-правових актів.

Наприклад, в статті 281 Цивільного кодексу України прямо передбачено: Повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення стосовно них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Найбільш докладно порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій регулюється Інструкцією, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України №787 від 09.09.2013 року.

• заяву на участь у програмі;
• копію паспорта;
• копію свідоцтва про шлюб або про розірвання шлюбу;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• згода чоловіка на вашу участь у програмі сурогатного материнства.

• особи жіночої статі;
• близькі родичі;
• анонімні добровільні донори;
• пацієнтки програм ДРТ, які за письмово оформленою добровільною згодою надають реципієнту частину своїх ооцитів.

• бути у віці від 18 до 36 років;
• мати здорову дитину і задовільне соматичне здоров'я;
• не мати негативних фенотипічних проявів, протипоказань для участі в програмі донації ооцитів, спадкових захворювань, а також шкідливих звичок, таких як: наркоманія, алкоголізм, токсикоманія.

• наявності власної здорової дитини;
• добровільної письмово оформленої заяви сурогатної матері;
• відсутності медичних протипоказань.

• наявність медичних показань до СМ;
• документи, необхідні для проведення СМ;
• дружина (або один з майбутніх батьків), в інтересах якого здійснюється сурогатне материнство, повинна мати генетичний зв'язок з дитиною;
• сурогатна мати не повинна мати безпосередній генетичний зв'язок з дитиною.
• Дозволяється виношування вагітності близькими родичами майбутніх батьків (мати, сестра, двоюрідна сестра і т.д.).

Законодавство України допускає можливість для пар скористатися послугами сурогатної мами, яка не є громадянкою України.

Так, законодавство України дає можливість укладати договори про виношування дитини між іноземними парами і громадянкою України.

Законодавство України не передбачає обов’язкового нотаріального посвідчення договору між батьками і сурогатною матір’ю. Але відповідно до вимог Наказу МОЗ України № 787 в лікувальному закладі повинна зберігатись нотаріально посвідчена копія такого договору.

Сурогатна мама перед підписанням договору має право ознайомитись із його умовами і запропонувати зміни, якщо певні моменти її не влаштовують. Якщо друга сторона (батьки, агентство) відмовляється йти на зустріч і вносити такі зміни – слід задуматись чи варто укладати договір, який не відповідає вашим інтересам, і йти в таку програму.

Відповідно до положень сімейного законодавства України батьками народженої сурогатною матір’ю дитини є подружня пара, ембріон якої було перенесено сурогатній матері.
Якщо батьки відмовляться від дитини – дитина буде передана у відповідні державні установи.

Ні, відповідно до ст. 123 Сімейного кодексу України сурогатна матір не має жодних батьківських прав на дитину, яку вона виносила і народила в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

В свідоцтво про народження дитини в якості батьків записується подружня пара, ембріон яких було перенесено сурогатній матері. Ім’я сурогатної матері не буде фігурувати в свідоцтві про народження.

Такі випадки не передбачені чинним законодавством України. Розвиток подій буде залежати від конкретної ситуації.
Якщо батьки розлучаються в процесі програми сурогатного материнства – один із батьків не зможе зареєструвати дитину в органах РАЦС. Отже, подальша доля дитини буде визначатись у судовому порядку.

Наслідки переривання вагітності сурогатної матері, в тому числі викидень, повинні бути прописані в договорі між сурогатною матір’ю і майбутніми батьками.

Як правило в такому випадку сурогатній матері повинна бути виплачена фінансова компенсація в розмірі, передбаченому в договорі. Але якщо викидень стався з вини сурогатної матері внаслідок невиконання нею приписів і рекомендацій лікаря – на фінансову компенсацію розраховувати не слід. Крім того, у випадку вини з боку сурогатної матері (невиконання приписів лікаря, та/або умов договору) до неї додатково можуть бути застосовані штрафні санкції.

Ні, змусити сурогатну матір забрати дитину ніхто не може.

Відповідно до сімейного законодавства дитина, яка зачата і народжена в шлюбі, походить від подружжя.
Отже, щоб уникнути можливих конфліктів з чоловіком сурогатної матері та претензій з його сторони, перед вступом своєї дружини в програму як сурогатної матері він дає на це свою згоду. Така згода має бути нотаріально посвідчена.